Амелія

У Парижі мешкає молода жінка, яка працює в затишному кафе на Монмартрі. Її дитинство минуло в самотності через відчуженість батька та трагічну загибель матері. Вона навчилася знаходити радість у дрібницях: занурювати руку в мішок з квасолею, надламувати скоринку крем-брюле ложечкою, пускати «млинці» по каналу Сен-Мартен. Одного разу вона знаходить у своїй квартирі схованку з дитячими скарбами, що належали хлопчику, який жив там десятиліття тому. Вона вирішує повернути знахідку власнику, сподіваючись, що це змінить її життя.

Після успішного повернення скарбів і спостереження за радістю чоловіка, вона вирішує присвятити себе допомозі іншим. Вона втручається в життя оточуючих: допомагає колезі знайти кохання, підробляє листа для сусідки від її покійного чоловіка, щоб повернути їй спокій, та організовує «подорож» садового гнома свого батька, надсилаючи йому фотографії з різних куточків світу, щоб спонукати його подорожувати. Паралельно вона знайомиться з молодим чоловіком, який збирає викинуті фотографії з фотокабін. Через серію загадок і підказок вона намагається наблизитися до нього, зрештою знаходячи власне щастя.