Безсмертні

Молода вдова із провінційного містечка переживає важку втрату після смерті свого чоловіка — талановитого фолк‑музиканта. Вона вирішує описати його життя в автобіографічній книзі, щоб подолати горе і зберегти пам’ять про коханого. Водночас у її житті з’являється нью‑йоркський письменник, зацікавлений у створенні біографії загиблого. Він переконаний, що знає справжню сутність музиканта, а його інтерпретації починають дедалі більше зіштовхуватися з реальністю та спогадами вдови.

З розвитком сюжету відбувається поступове злиття різних поглядів на життя та смерть. Через репліки, спогади та музичні елементи герої крок за кроком розкривають невідомі грані взаємин — не тільки між чоловіком і дружиною, а й між творчістю і пам’яттю. Напруга наростає, коли письменник відкриває неочікувані деталі про загиблого, що ставлять під сумнів те, що знала вдова. Це історія про зцілення душі через правду та мистецтво — з ніжністю, музикою й невеликим натяком на романтичну можливість нового початку.